Проблема високого рівня інституціоналізації людей з інвалідністю та старшого віку є не лише в Україні, але й у більшості європейських держав. У 2024 році в інституціях держав Європейського Союзу (ЄС) було ізольовано щонайменше 1,4 млн людей з інвалідністю. Попри те, що ЄС активно просуває можливості незалежного життя та спонукає відмовлятися від інституційного підходу в наданні послуг, деінституціоналізація стикається зі значними викликами та опором із боку держав.
Наприкінці 2024 року Європейська комісія представила Керівні принципи щодо незалежного життя та включення до громади людей з інвалідністю в контексті фінансування ЄС. Метою цього документа є стимулювання ініціатив незалежного життя і включення в громаду людей з інвалідністю, а також відмови від інституціоналізації через обмеження фінансування інституцій. Шлях до прийняття Керівних принципів у ЄС був тривалим та сповненим суперечностей щодо того, як розглядати інституційні заклади – як прийнятну форму надання послуг людям з інвалідністю, чи як міру сегрегації.
Хоча деінституціоналізація у Європі розпочалася ще наприкінці 70-х років ХХ століття, цей процес триває і досі, а проблема ізоляції людей з інвалідністю не втрачає своєї актуальності. У 2014 році Єврокомісія зробила першу спробу врегулювати фінансування деінституціоналізації та розвитку інклюзивних соціальних послуг і видала Тематичний інформаційний бюлетень: Перехід від інституційного догляду до догляду на рівні громади. Попри це, протягом останніх 10 років Європейський Союз неодноразово піддавався критиці з боку Комітету ООН з прав людей з інвалідністю, а також європейських правозахисних організацій щодо продовження фінансування практик ізоляції та сегрегації людей з інвалідністю.
🔹У 2015 році Комітет ООН зауважив, що європейське нормативне регулювання є неефективним у частині обмеження фінансування інституцій, оскільки «Європейські структурні та інвестиційні фонди продовжують використовуватися в різних державах-членах для утримання житлових установ, а не для розвитку допоміжних послуг для осіб з інвалідністю в місцевих громадах». Комітет ООН наполегливо рекомендував ЄС стежити за спрямуванням європейських коштів на розвиток послуг підтримки людей з інвалідністю в громадах, а не на продовження життя системи інституційного догляду, та навіть відкликати платежі, якщо держави порушують Статтю 19 Конвенції ООН з прав людей з інвалідністю. Однак Європейська комісія визнала, що відсутні реальні механізми для боротьби з фінансуванням інституційної системи коштами ЄС, а також покарання порушників.
🔹У 2019 році звинувачення Комітету ООН у недостатніх зусиллях для обмеження практик інституціоналізації були підкріплені позовом Європейського омбудсмана спільно з Європейською мережею незалежного життя (ENIL) проти Європейської комісії. Під час розслідування ЄК посилалася на відсутність прямих перешкод або заборон для використання коштів ЄС для «житлових установ тривалого перебування», а Юридична служба ЄК стверджувала, що фінансування інституцій може слугувати меті сталого та інклюзивного зростання без порушення Статті 19 Конвенції ООН. Таку позицію Єврокомісії цілковито спростувала та заперечила група провідних юристів, які наголосили на слушності зауважень Комісії та визнали сегреговані заклади й форми лікування прямою формою дискримінації, що обмежують умови та шанси на життя.
Попри деякий опір Єврокомісії щодо розробки дієвіших механізмів обмеження фінансування інституцій, європейські організації людей з інвалідністю продовжували ініціювати розслідування кейсів прямого використання коштів ЄС на розбудову інституційної системи.
🔹У 2020 році Independent Living Austria (ILA) та Європейська мережа з незалежного життя (ENIL) подали офіційну скаргу на уряд землі Верхня Австрія. У скарзі зазначалося, що 7,5 мільйонів євро з Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій (EAFRD) було використано у Верхній Австрії для будівництва двох сегрегованих житлових приміщень (установ) та двох шелтерних (захищених) закладів зайнятості для дорослих з інвалідністю, незважаючи на юридичні зобов’язання як Австрії, так і ЄС, відповідно до Конвенції ООН.
🔹У 2021 році аналогічну скаргу було подано проти уряду землі Тіроль за витрати приблизно 3,2 мільйонів євро з EAFRD на реконструкцію та створення п’яти інтернатних закладів та трьох шелтерних (захищених) майстерень для дорослих, включаючи великий заклад для дітей з інвалідністю. Автори скарг просили Європейську комісію вжити заходів та ініціювати провадження щодо порушення відповідно до правових норм з метою поваги до права людей з інвалідністю на самостійне життя.
🔹У 2020 році Європейська мережа незалежного життя (ENIL) та Фонд Validity подали скаргу до Єврокомісії на інвестиції в будівництво, реконструкцію, розширення або модернізацію інституційних закладів догляду за людьми з інвалідністю у Лодзькому воєводстві в Польщі. Понад 7 мільйонів євро з Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF) було використано у восьми проєктах зі створення та підтримки інституцій, включаючи будинок соціального догляду на 80 осіб у Джевиці.
🔹У тому ж 2020 році Комітет ООН провів офіційне розслідування щодо Угорщини на підставі інформації, що «значна кількість ресурсів, у тому числі з Європейських структурних та інвестиційних фондів, продовжувала інвестуватися в розширення інституціоналізації осіб з інвалідністю, зокрема через стратегію переміщення осіб з інвалідністю з великих до малих групових будинків, запобігаючи їх включенню в суспільство». Комітет ООН визнав Угорщину відповідальною за серйозні та систематичні порушення прав людей з інвалідністю на інвестування в розширення системи інституційного догляду, спираючись на широке фінансування ЄС.
За результатами розгляду низки скарг на бездіяльність Єврокомісії у випадках фінансування європейськими коштами будівництва, реновації та розвитку інституцій для людей з інвалідністю, а також власних розслідувань, Європейський омбудсман дійшов висновку, що:
- Єврокомісія має діяти швидше та ефективніше, призупиняючи надання коштів, як тільки виявляє факти намірів використання цих коштів на інституції;
- необхідно розширити роль національних омбудсменів Європейської мережі омбудсменів, щоб оперативніше отримувати й опрацьовувати інформацію та скарги;
- Єврокомісія повинна запровадити проактивний підхід до правозастосування, особливо в разі занепокоєння, що діяльність, фінансована ЄС, суперечить зобов’язанням сприяти деінституціалізації або майбутнім заходам у межах Фонду відновлення та стійкості
- Єврокомісія має надати чіткіші вказівки щодо необхідності сприяння деінституціалізації в контексті використання коштів ЄС та вжити заходів для покращення моніторингу діяльності, що фінансується коштами ЄС.
Ці зауваження, в доповнення до 10 рекомендацій з покращення моніторингу та контролю від Європейського омбудсмана, актуалізували необхідність упровадження нової системи моніторингу розподілу та витрат коштів ЄС відповідно до положень Конвенції ООН про права людей з інвалідністю. Роки інтенсивної роботи як європейського істеблішменту, так і європейської спільноти людей з інвалідністю, зокрема і провідних правозахисних організацій, увінчалися затвердженням Керівних принців щодо незалежного життя та включення до громади людей з інвалідністю в контексті фінансування ЄС.
У Керівних принципах детально описано розуміння незалежного життя та охоплено практичний вимір процесу деінституціоналізації як у державах-членах ЄС, так і в інших державах, у яких ЄС реалізує проєкти міжнародного співробітництва та гуманітарної допомоги. Рекомендації мають на меті допомогти державам-членам та зацікавленим сторонам розробити та втілити на практиці заходи для підтримки незалежного життя та залучення у громади людей з інвалідністю. Документ також встановлює можливості використання фондів та бюджетів ЄС, обмежуючи видатки на проєкти та заходи, що продовжують практики інституціоналізації в ЄС та державах-партнерах.
Fight For Right наголошує, що Рекомендації Єврокомісії щодо незалежного життя та залучення у громади людей з інвалідністю мають стати для України покроковим керівництвом до дії на шляху до реалізації нещодавно схваленої Міністерством соціальної політики України Стратегії деінституціоналізації до 2034 року. Оскільки Рекомендації чітко регламентують можливість використання фондів та фінансування ЄС виключно на проєкти та ініціативи, що сприяють деінституціоналізації та незалежному життю людей у громадах, Україна не зможе отримати фінансування проєктів, що будь-яким чином підтримуватимуть існування інституційної системи. З іншого боку, комплексний підхід, що пропонують Рекомендації Єврокомісії, дасть змогу Україні якісно здійснювати деінституціоналізацію та гармонізувати український та європейський підходи до цього процесу. Дотримання Рекомендацій також сприятиме виконанню інтеграційних вимог ЄС та трансформації України у європейську правову державу.
Публікація підготовлена за матеріалами Birtha, M., Wladasch, K., Bliminger, J. & Gjylsheni, S. (2025). Enhancing Charter Compliance of EU Funds. Vienna: European Centre for Social Welfare Policy and Research.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту “Створення передумов для незалежного та гідного життя для всіх”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
