Останні матеріали

Не/випадкова загибель. Трагедія в селі Мила та чому нехтують безпекою людей в інституціях?

Зображення для публікації 'Не/випадкова загибель. Трагедія в селі Мила та чому нехтують безпекою людей в інституціях?'

Трагедія в селі Мила

Надвечір 28 серпня 2026 року, після цілого дня «повітряних тривог» для Київщини, у селі Мила Бучанського району пролунали два вибухи, після яких розпочалася багатогодинна детонація снарядів. Російський дрон наніс удар по незаконно розміщеному серед цивільної забудови складу боєприпасів Сил оборони. 

В епіцентрі вибухів, спричинених детонацією снарядів, опинився приватний пансіонат для людей старшого віку і людей з інвалідністю «Добрий дім». За попередніми оцінками трагедія забрала життя 38 людей, щонайменше 27 з яких були саме мешканцями та мешканками пансіонату – жінками і чоловіками старшого віку та / або з інвалідністю. 

Що відомо про «Добрий дім»?

Публічні джерела, а також свідчення рідних загиблих підтверджують функціонування в Милій приватного пансіонату «Добрий дім», у якому проживали кілька десятків людей старшого віку та людей з інвалідністю, зокрема і люди з обмеженою мобільністю і потребою в сторонньому догляді та підтримці. Водночас нам не вдалося виявити відкритих даних надавача соціальної послуги стаціонарного догляду або повʼязаних послуг з реєстрацією в селі Мила Київської області. Є підстави припустити, що робота пансіонату «Добрий дім» могла мати ознаки неформальної або «сірої» діяльності. 

Зокрема, публічний бізнес-профіль «Доброго дому» у Милій у Google Maps вказує на надання послуг проживання та догляду за людьми старшого віку та людьми з інвалідністю, а також містить номер телефону (063) 668-64-28. Той самий номер зазначений у державному Реєстрі надавачів соціальних послуг у профілі Владислава Антонюка (код 3342120634), який має право надавати, зокрема, послугу стаціонарного догляду. ФОП Антонюк В. В. з ЄДРПОУ 3342120634 також відстежується на ресурсі YouControl, де головним КВЕДом визначено 87.30 Надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів.

У Реєстрі єдиною адресою надання послуг Антонюка зазначено смт Козин, вул. Кожедуба, 3А. Однак с. Мила, де фактично розташовувався «Добрий дім» як місце надання послуг, не зазначене, а кількість зареєстрованих отримувачів послуг становить – 0. 

Сукупність цих обставин дає підстави припускати, що стаціонарний догляд у Милій міг здійснюватися під комерційною назвою «Добрий дім» без належного відображення фактичного місця надання послуг у державному Реєстрі. 

Згадку про пансіонат з такою назвою вдалося знайти в Спеціальній доповіді  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан реалізації Національного превентивного механізму в Україні від 2022 року, де серед інших, зауважувалися критичні проблеми доступності в закладі та можливий вплив їх на безпеку мешканців і мешканок. Зазначалося, що через круті міжповерхові сходи та брак підйомників мешканці і мешканки не мають змоги безперешкодно пересуватися навіть з використанням допоміжних засобів, унаслідок чого термінове переміщення / евакуацію мешканців і мешканок, які розміщені в кімнатах горішніх поверхів, неможливо провести вчасно. Точно встановити чи є однойменний заклад, що фігурував у звіті Уповноваженого ВРУ з прав людини є тим самим закладом, що став смертельною пасткою для десятків людей з інвалідністю і старшого віку, наразі неможливо. 

Fight For Right готує офіційні запити в Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності України, а також до Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини, щоб встановити чи був “Добрий дім” зареєстрованим місцем надання соціальної послуги стаціонарного догляду та супутніх послуг, а також чи є саме цей заклад фігурантом згаданого вище звіту Омбудсмена. 

Чому інституції є небезпечним місцем в умовах війни?

Трагедія в селі Милій стала не прикрою випадковістю, а черговим підтвердженням того, що інституції в умовах війни створюють додаткові ризики та небезпеку для людей з інвалідністю та старшого віку, які ізольовані в них. 

Зі звітів Національного превентивного механізму та Уповноваженого ВРУ з прав людини, а також прямих свідчень і скарг інституціоналізованих людей можемо з упевненістю говорити про те, що сигнал тривоги нерідко ігнорується персоналом закладів, а достовірна та вичерпна інформація про безпекову ситуацію так і не доходить до мешканців інституцій. Найчастіше, житлові приміщення в інституціях розміщуються на верхніх поверхах, щоб мешканці та мешканки “не заважали” персоналу, а також щоб обмежувати їх переміщення. В умовах недоступності будівель інституцій, відсутності ліфтів та підйомників, а також враховуючи потребу у сторонній підтримці, в питаннях переміщення в укриття мешканці інституцій опиняються в цілковитій залежності від персоналу, який на власний розсуд приймає (або ж ні) заходи безпеки.

28 серпня нова хвиля тривоги на Київщині розпочалася о 16:35, а перший удар у селі Милій відбувся приблизно о 20:30, а отже персонал закладу мав кілька годин для того, щоб перевести мешканців та мешканок в укриття, як того і вимагає Кодекс цивільного захисту населення та Методичні рекомендації ДСНС. “Добрий дім” не став виключенням, і за свідченнями місцевих жителів та жительок, які пережили вибухи у Милій, люди з інвалідністю та люди старшого віку перебували саме на другому поверсі пансіонату в момент удару безпілотника. Невістка загиблої в пансіонаті 52-річної Валентини Павлівни у своєму дописі прямо зазначає, що “мама погано рухалась, сама не вийде”. Тож люди з інвалідністю і люди старшого віку в інституції з теплою назвою “Добрий дім” стали жертвами не тільки російської жорсткості та злочинної недбалості відповідальних за розміщення складу Сил оборони серед цивільної забудови, але й інституційної системи, яка ніколи не цінує життя людей з інвалідністю і старшого віку настільки, щоб докласти зусиль для гарантування їхньої безпеки і збереження їхніх життів.

Інституції поруч із військовими обʼєктами

Попри те, що повномасштабна війна в Україні триває вже пʼятий рік, а інституції неодноразово опинялися під ударом ворожої авіації, багато закладів і досі залишаються в небезпечній близькості до обʼєктів військової або критичної інфраструктури. Серед столичних інституцій, що знаходяться неподалік місць, які регулярно стають цілями російської агресії або ж потенційно є такими: 

  • Святошинський психоневрологічний інтернат, у якому перебуває понад 700 жінок з інтелектуальною і психосоціальної інвалідністю. Заклад знаходиться неподалік АТ “Антонов”, серед промислової і складської забудови, а також поруч з Кільцевою дорогою;
  • Київський пансіонат ветеранів праці, що розташований неподалік від великих об’єктів критичної та транспортної інфраструктури Лівого берега, а також промислових зон Броварського напрямку;
  • приватні та комунальні заклади вздовж траси М-06 та неподалік осередку великих логістичних хабів, що регулярно опиняються під ворожими атаками.

Закладені в радянські часи інституції, зведені на околицях міст, поруч з промисловими зонами для ізоляції мешканців від соціуму і громади, наразі опинилися в епіцентрі критичної безпекової ситуації. Враховуючи інтенсивність атак, а також нездатність інституцій гарантувати безпеку мешканцям і мешканкам, питання їх релокації та евакуації в безпечніші регіони України є критичним і нагальним. Зволікання з приведенням у дію планів евакуації та пошуками опцій безпечного і гідного розміщення мешканців інституцій Києва та Київської області може стати фатальним для десятків або навіть сотень людей з інвалідністю і старшого віку, безпека яких знаходиться в руках керівництва та персоналу інституцій, а також уповноважених представників органів місцевого соцзахисту населення.

Інституціоналізація НЕ може стати рішенням можливої зимової кризи

Зима 2025–2026 продемонструвала, що інституції досі розглядають як перше антикризове рішення в умовах блекаутів та тривалої відсутності теплопостачання в столиці. Одним з закладів, куди пропонували переселяти людей з інвалідністю і старшого віку, яким потрібна додаткова підтримка в умовах екстремальної зими, у КМДА назвали Святошинський психоневрологічний інтернат. Цьогоріч КМДА завчасно формує списки людей, які можуть потребувати підтримки, а також визначає місця для релокації людей у разі тривалої відсутності тепла. Fight For Right закликає не включати інституції до переліку таких місць, оскільки це лише погіршує безпекові ризики для людей з інвалідністю і старшого віку. Згаданий вище Святошинський ПНІ цілком може опинитися в епіцентрі чергової російської атаки, а гарантувати оперативну та якісну евакуацію понад 7 сотень мешканок з критичною, зі слів представників інтернату, “нестачею кадрів у більше ніж 100 працівників” фізично неможливо. 

Хто відповідатиме за трагедію в “Доброму домі”?

Трагедія в селі Милій сколихнула всю країну та викликала оперативну реакцію правоохоронних органів та Президента. Відомо, що наразі прокуратура розслідує обставини детонації, а правоохоронні розслідують обставини зберігання вибухових речовин і боєприпасів серед цивільної забудови. Однак увага правоохоронців має не оминути й інших обставин трагедії, повʼязаних з діяльністю інституції та місцевої влади. Зокрема, має бути встановлено: 

  • чи була своєчасно доведена до мешканців і мешканок інформація про повітряну тривогу?
  • чи спрацювала система оповіщення?
  • чи мав заклад затверджений план дій та евакуації?
  • чи був персонал здатний організувати переміщення всіх мешканців і мешканок у безпечне місце та чи відбувалося це переміщення на практиці?
  • чи було доступне укриття та чи відповідало воно вимогам доступності?

Окремо має бути встановлено, кому і коли було відомо про розташування складу боєприпасів безпосередньо поруч з пансіонатом. Ідеться не лише про військове командування, а й про органи місцевого самоврядування, керівництво громади, відповідальне представництво системи соціального захисту та керівника самого пансіонату. Встановлення причин загибелі людей має охоплювати оцінку всього ланцюга відповідальності – від створення зовнішньої загрози до готовності конкретного закладу діяти в умовах цієї загрози, а не обмежуватися лише питанням розміщення військового об’єкта.

Наші партнери